Юрист за освітою, піаніст-аматор Ігор Михайлишин, пройшовши весь Майдан, вирішив йти на війну і 2014 року став добровольцем батальйону «Донбас». Після навчального табору став гранатометником і служив у взводі під командуванням «Лермонтова». Він пробув у полоні 120 днів, 5 разів його обіцяли обміняти, проте марно: «Тоді я зрозумів і пишу про це у книзі «Фуга 911», що надія є зрадливим почуттям у полоні. Вона бере на себе багато емоцій, які не виправдовуються. Ти чекаєш, сподіваєшся, нічого не відбувається, – і ти виснажений, тобі вже все байдуже». Але у полоні всі полонені намагалися підтримувати один одного, каже Ігор. «Наприклад, коли боєць приходив або його заносили чорного з допиту, бо побитий, ми всі до нього підходили й розповідали якісь жарти, навіть над тими побоями його намагалися жартувати, і він теж крізь сльози разом з нами сміявся».